ХРОНІЧНИЙ ТАЗОВИЙ БІЛЬ: КОЛИ ПРИЧИНОЮ Є ВАРИКОЗ.
Все про сучасне лікування методом емболізації

    Багато (21-25%) жінок роками живуть із постійним дискомфортом у нижній частині живота. Вони проходять десятки обстежень у гінекологів, урологів та ортопедів, здають аналізи на приховані інфекції та лікують «тазову невралгію» або «хронічне запалення», яке нікуди не зникає і негативно впливає на якість життя. Але часто причина болю криється зовсім не в запальному процесі, а в судинах.
    Варикоз вен малого таза (синдром тазового повнокров’я, тазовий венозний застій, pelvic congestion syndrome) — це «невидима» патологія, про яку рідко згадують під час звичайного огляду. Проте саме вона стає причиною болю у 30% випадків, коли іншої патології не виявлено. Сьогодні ми розберемося, чому виникає ця проблема та як сучасна медицина дозволяє розв’язати її без жодного розрізу.


ЩО ТАКЕ ВАРИКОЗ ВЕН ТАЗУ І ЧОМУ ВІН ВИНИКАЄ

    Ми звикли, що варикоз — це проблема ніг. Проте механізм хвороби всередині таза дуже схожий. У нормі кров від органів малого таза (матки, яєчників) підіймається вгору до серця. Цьому допомагають спеціальні венозні клапани, які працюють як «двері в один бік»: вони пропускають кров угору і не дають їй стікати назад.

    Чому виникає збій?
     Коли ці клапани перестають щільно закриватися (це називається клапанною недостатністю), виникає патологічний рефлюкс — кров під дією сили тяжіння починає текти у зворотному напрямку. Це призводить до того, що:
  • Вени яєчників та матки переповнюються кров’ю.
  • Судинна стінка розтягується, вени стають звивистими та розширеними (іноді до 10-15 мм при нормі у 3-4 мм).
  • Застій крові подразнює нервові закінчення, викликаючи той самий виснажливий «хронічний тазовий біль».
    Найчастіше причиною стає генетична слабкість сполучної тканини, вагітність (через сильний тиск на вени та гормональні зміни) або особливості анатомічної будови великих судин, які можуть «перетискати» вену яєчника.

СИМПТОМИ, РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ТА СКЛАДНОЩІ ДІАГНОСТИКИ

     Варикоз вен малого таза — це підступна патологія. Її часто називають «хворобою-хамелеоном», оскільки вона успішно маскується під гінекологічні, урологічні або навіть неврологічні проблеми.

    Наскільки це розповсюджено?
     За статистикою, кожна десята жінка стикається з проявами варикозу вен таза, а серед тих, хто страждає на хронічний тазовий біль, цей відсоток зростає до 30–40%. Найчастіше це жінки репродуктивного віку, які вже мають одну або декілька вагітностей в анамнезі, хоча патологія зустрічається і у дівчат, що не народжували.

     Симптоми: як зрозуміти, що час до судинного хірурга?
     Головна ознака — це біль, але він має свої специфічні ознаки:
  • Тягнучий та тупий: зазвичай локалізується внизу живота, часто віддає у пах або поперек.
  • Залежність від положення: біль посилюється наприкінці дня, після тривалого стояння на ногах або сидіння («синдром офісного працівника»).
  • Зв’язок із навантаженням: дискомфорт стає відчутнішим після підняття важкого або занять спортом.
  • Диспареунія: біль або неприємні відчуття під час або після статевого акту.
  • Зовнішні прояви: іноді можна помітити розширені вени в ділянці промежини, сідниць або по задній поверхні стегна (що часто плутають зі звичайним варикозом ніг).

Як знайти «невидимі» вени? (Діагностика)
     Оскільки вени знаходяться глибоко в тазу, звичайного огляду недостатньо. Шлях до діагнозу зазвичай виглядає так:
  1. УЗД (Дуплексне сканування): Це перший крок. Важливо, щоб лікар шукав не лише проблеми в матці, а й оцінював діаметр вен та наявність зворотного току крові (рефлюксу). Найкраще проводити дослідження і трансвагінально, і через черевну стінку.
  2. МСКТ флебографія: «Золотий стандарт» неінвазивної діагностики. Дозволяє побудувати тривимірну модель ваших судин, побачити точне місце розширення та переконатися, що вени не перетискаються сусідніми артеріями.
  3. Селективна флебографія: Це найбільш точний метод, який виконується вже безпосередньо в операційній перед лікуванням. Через крихітний прокол у вену вводять контраст, що дозволяє лікарю побачити повну «карту» захворювання в реальному часі.
    Важливо знати: Якщо вам встановили діагноз «хронічний аднексит» або «ендометріоз», але лікування не допомагає протягом 6 місяців — варто пройти обстеження саме на варикоз вен таза.

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ: ВІД ТАБЛЕТОК ДО ОПЕРАЦІЙНОЇ

    Коли діагноз «варикоз вен таза» підтверджено, виникає логічне запитання: чи можна обійтися без операції? Розглянемо всі існуючі варіанти, які сьогодні пропонує медицина.

    Консервативна терапія (медикаменти та спосіб життя)
    Це перший етап, з якого починає більшість пацієнток.
  • Венотоніки (флеботропні препарати): Ліки на основі діосміну або гесперидину допомагають зміцнити стінку судин і трохи покращити відтік крові.
  • Гормональна терапія: Оскільки варикоз таза часто залежить від рівня естрогенів, лікарі іноді призначають препарати, що корегують гормональний фон.
  • Компресійний трикотаж: Спеціальні шорти або колготи, що створюють тиск і підтримують вени.
    Важливо розуміти: Медикаменти можуть полегшити симптоми (зняти набряк чи важкість), але вони не здатні «полагодити» зламаний клапан. Як тільки ви припиняєте прийом ліків, біль зазвичай повертається, адже фізична причина — розширена вена — нікуди не зникла.

    Традиційні хірургічні методи
    До появи сучасних технологій це були основні методи лікування:
  1. Відкрита операція (заочеревинна перев’язка вени): Хірург робить розріз (близько 5 см), знаходить уражену вену яєчника та перев’язує її. Це надійно, але травматично: залишається шрам, а відновлення триває кілька тижнів.
  2. Лапароскопічне кліпування: Операція проводиться через кілька проколів у животі за допомогою камери та спеціальних інструментів. Лікар накладає металеві скоби (кліпси) на вену, щоб припинити в ній неправильний рух крові.
    Хоча лапароскопія набагато легша за відкриту хірургію, вона все одно потребує загального наркозу (інтубації) та перебування в стаціонарі протягом кількох днів. Крім того, хірургу буває складно дістатися до всіх дрібних венозних сплетень, що іноді призводить до рецидивів.

    Чому підходи змінюються?
    Сьогодні медицина рухається в бік мінімальної травматичності. Пацієнти хочуть вирішити проблему швидко, без болю та довгих ліканяних. Саме тому на зміну традиційним операціям прийшли ендоваскулярні (внутрішньосудинні) методики, про які ми детально поговоримо в наступному розділі.

ЕНДОВАСКУЛЯРНА МЕТОДИКА: ЧОМУ ЦЕ НАЙКРАЩИЙ ВИБІР?

    Ендоваскулярна хірургія (від лат. endo — всередині, vas — судина) — це напрямок медицини, де всі маніпуляції проводяться безпосередньо всередині судин під контролем рентген-обладнання.
У випадку з варикозом вен таза «золотим стандартом» у світі визнана селективна емболізація.

    У чому суть методу?
    Якщо ми не можемо «полагодити» вену, де клапани вже не працюють, найкраще рішення — вимкнути її з кровотоку. Кров автоматично перерозподілиться по здорових судинах, які мають нормальні клапани, а застій та біль зникнуть.

    Переваги, які оцінить пацієнт:
  1. Максимальна точність: Лікар бачить кожну судину на моніторі в реальному часі. Це дозволяє закрити саме ту вену, яка є джерелом проблеми, не зачіпаючи здорові тканини.
  2. Відсутність болю: Оскільки всередині судин немає нервових закінчень, ви не відчуваєте руху катетера. Найболючіший момент процедури — звичайний укол знеболювального в ділянці проколу.
  3. Безпека: Ризик крововтрати або інфікування практично дорівнює нулю, оскільки немає великих розрізів та прямого контакту з зовнішнім середовищем.
  4. Збереження естетики: Після процедури на шкірі не залишається навіть шва — лише крихітна крапка від проколу, яка зникає за кілька тижнів.

    Чи безпечно «вимикати» вену?
    Це найчастіше питання пацієнтів. Відповідь: Так. Наш організм має величезну кількість венозних сполучень (колатералей). Коли ми перекриваємо розширену, «хвору» вену, в якій кров просто застоювалася, ми фактично звільняємо таз від зайвого тиску. Кров починає текти по глибоких венах з працюючими клапанами, що лише покращує загальний кровообіг у малому тазу.

ЯК ПРОХОДИТЬ ЕМБОЛІЗАЦІЯ: ПОКРОКОВИЙ ПУТІВНИК

    Багатьох пацієнтів лякає слово «операція», але ендоваскулярна процедура більше нагадує складну маніпуляцію в кабінеті стоматолога або просунуте УЗД. Вона виконується в спеціальній рентген-операційній, оснащеній ангіографом — апаратом, що дозволяє бачити судини «наскрізь».

    Етап 1: Доступ до судини
    Все починається не з розрізу, а з малого проколу (пункції). Зазвичай це робиться в ділянці стегна або шиї (через внутрішню яремну вену).
  • Ви відчуєте лише легкий укол місцевого знеболювального.
  • Через цей прокол у вену вводиться тоненька гнучка трубка — катетер (діаметром близько 1.5–2 мм).

    Етап 2: «Навігація» та ангіографія
    Лікар-хірург під контролем рентгена обережно проводить катетер до яєчникових вен.
  • Коли катетер знаходиться в потрібному місці, вводиться спеціальна контрастна речовина.
  • В цей момент виконується ангіограма (флебографія) — серія знімків, на яких чітко видно розширені вени та «неправильний» рух крові.
    Важливо для пацієнта: На ангіограмі до операції ми бачимо венозне «гроно», де кров застоюється. На знімку після операції ці зони зникають, оскільки кровотік там припиняється.

    Етап 3: Емболізація)
    Це ключовий момент. Через катетер в яйникову вену вводять склерозант, який розповсюджується по патологічно розширеним венам і викликає їх тромбоз.
  • Через катетер в стовбур яйникової вени вводять спеціальні емболізаційні спіралі, які розгортаються всередині вени, створюючи надійний «корок».
Таке сумісне використання склерозанта та спіралей дозволяє одночасно затромбувати усі патологічно розширені венозні гілки (рідкий склерозант розповсюджується по ним равномірно, не минаючи ні одну) і перекрити стовбур яйникової вени, зворотній кровоток по якому і спричинив варикозне розширення

Етап 4: Завершення та перевірка
Лікар робить контрольний знімок, щоб переконатися, що вена повністю закрита і кров більше не тече у зворотному напрямку.
  • Катетер вилучається.
  • На місце проколу накладається невелика тиснуча пов’язка або звичайний пластир.
  • Жодних швів!

    Що відчуває пацієнт під час процедури?
    Більшості пацієнтів цікаво: «Чи буде боляче?». Під час введення контрасту ви можете відчути легке тепло в ділянці таза — це нормальна реакція, яка минає за кілька секунд. Протягом всієї операції ви перебуваєте у свідомості, можете спілкуватися з лікарем і навіть бачити процес на моніторі.

FAQ: Відповіді на найчастіші запитання

     Ми зібрали питання, які найчастіше чуємо від пацієнток на консультаціях.

     Чи вплине операція на мою здатність завагітніти в майбутньому?
Лікування варикозу покращує кровообіг у матці та яєчниках, усуваючи застійні явища. Багато пацієнток відзначають нормалізацію циклу та покращення загального репродуктивного здоров’я після процедури. Емболізація жодним чином не перешкоджає виношуванню дитини.

    Чи відчуватиму я металеві спіралі всередині себе?
Ні. Спіралі дуже малі (кілька міліметрів) і виготовлені з інертних матеріалів (платина, нітінол). Вони не відчуваються при рухах, під час сексу або фізичних навантажень.

    Чи можна робити МРТ після встановлення спіралей?
Так. Сучасні емболізаційні матеріали є MRI-compatible (сумісними з МРТ). Ви зможете проходити будь-які обстеження в майбутньому. Повідомте лікаря-діагноста про наявність імплантів, щоб він правильно налаштував апарат.

    Як швидко мине біль після операції?
Більшість пацієнток відчувають значне полегшення вже протягом перших 2–4 тижнів. Повне відновлення венозної системи та зникнення дискомфорту зазвичай відбувається до 3 місяців після процедури.

    Які обмеження чекають на мене після виписки?
Обмеження мінімальні. Ми рекомендуємо утриматися від гарячих ванн, саун та інтенсивних тренувань (підняття великої ваги) протягом 7–10 днів. До звичайного життя та роботи можна повертатися вже на наступний день.

Про автора
    Кондратюк Вадим Анатолійович,
рентгенендоваскулярний хірург, доктор медичних наук, старший науковий співробітник відділу ендоваскулярної хірургії Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова
    Спеціалізуюся на малоінвазивному лікуванні захворювань судин. Маю 35 років досвіду та виконав понад 500 успішних втручань на венах малого таза.
    "Моя мета — повернути жінці якість життя без болю та тривалого лікування. Сучасні технології дозволяють зробити це швидко та безпечно".
    Потрібна консультація?
    Якщо ви впізнали свої симптоми у цій статті або вже маєте результати УЗД/МРТ, не зволікайте. Запишіться на консультацію для складання індивідуального плану лікування.
• Телефон для запису: (044) 4542065
• моб/Viber/Telegram/WhatsApp +38 0679594362
• Адреса клініки: 03126, Україна, Kиїв, вул. Шалімова, 30. каб. 1060